Секція в 18-тій міжнародній конференції «Комп’ютерні науки та інформаційні технології» (CSIT-2023)

Відбулась 18-та міжнародна конференція «Комп’ютерні науки та інформаційні технології» (CSIT-2023)

Від 19 до 21 жовтня 2023 року в Національному університеті «Львівська політехніка» відбулась 18-та міжнародна конференція «Комп’ютерні науки та інформаційні технології» (Computer Science and Information Technologies (CSIT)), яка в черговий раз об’єднала учасників з різних університетів України та закордонних університетів.

У межах конференції кафедрою автоматизованих систем управління була організована секція «Обговорення науково-практичних результатів мобільних інтелектуальних систем та пошук партнерства для стартапів», у якій взяли участь учасники конференції: як онлайн, так і офлайн. Співробітники кафедри та аспіранти презентували свої найактуальніші наукові розробки зі сфери робототехніки, штучного інтелекту, комп’ютерного зору, віртуальної реальності, машинного навчання, які вирішують важливі та актуальні сьогодні практичні завдання. Зокрема доцент кафедри АСУ Сергій Стрямець презентував мобільну робототехнічну платформу моніторингу навколишнього середовища, призначену для проведення моніторингу параметрів навколишнього середовища, яка дозволяє в автоматизованому режимі змінювати свою дислокацію, проводити моніторинг основних показників навколишнього середовища і безпровідною лінією зв’язку передати їх на серверну частину для зберігання, обробки і аналізування показників з метою вироблення рекомендацій для прийняття рішень; доцент кафедри АСУ Юрій Опотяк презентував інформаційну технологію для нейроподібної криптографії, яка призначена для забезпечення захисту інформації під час передавання каналами зв’язку для реалізації криптографічного захисту, в якій застосовано нейроподібні мережі з неітеративним навчанням на основі моделі геометричних перетворень. Була презентована робота інтелектуальної системи керування рухом роботизованої платформи, що забезпечує автономне переміщення мобільної малогабаритної платформи в умовах невідомого середовища з перешкодами. Реалізовано засоби керування на основі апарату нечіткої логіки (Fuzzy Logic) для оцінювання даних від датчиків та забезпечення видачі керуючих сигналів на двигуни. Також свої розробки представляли аспіранти кафедри АСУ.

Ще однією цікавою та корисною розробкою, яку було продемонстровано асистентом кафедри АСУ Артемом Казаряном, став тренажер віртуальної реальності для вивчення правил дорожнього руху та здобуття навичок водіння. За допомогою тренажера можна здобувати навичок водіння, емулюючи реальні навчальні ситуації керування автомобілем. Для емуляції керування транспортним засобом система дозволяє використовувати сферичні відеофайли з відкритих джерел та відеосховищ, що відображають 360-градусні відеозаписи, зняті під час руху автомобілів у різних містах світу. Тренажер передбачає використання окулярів віртуальної реальності, які зроблять заняття абсолютно реалістичним. Функціонал віртуального тренажеру дозволяє користувачам отримати інформацію про правила дорожнього руху, що застосовуються у конкретних дорожніх умовах, відображених у відеоуроках, а також пройти тестування для визначення рівня знань користувачів тренажеру. Використання технологій доповненої та віртуальної реальності з освітньою метою є напрямом, який активно розвивається на кафедрі АСУ в межах виконання проєкту Ерасмус + Жан Моне Модуль «Доповнена реальність в освіті: впровадження європейського досвіду» (керівник проєкту завідувач кафедри АСУ, професор Василь Теслюк)

Окремо обговорювали системи, що презентувались з погляду таких актуальних сьогодні питань, як захист персональних даних у смарт системах, а також того, наскільки презентовані робототехнічні та нейромережні системи відповідають вимогам надійного штучного інтелекту, які сьогодні є ключовими для розробників систем ШІ. Ці питання глибоко досліджуються на кафедрі АСУ в межах проектів Ерасмус + Жан Моне «Захист персональних даних в ЄС» та «Надійний штучний інтелект: європейський підхід» (керівник проєктів доцент кафедри АСУ, Анастасія Дорошенко), адже розробки, що здійснюються колективом кафедри, можуть бути використані і на європейському ринку, в спільних із європейськими університетами наукових дослідженнях, а отже, – мають відповідати усім вимогам європейського законодавства (GDPR, AI Act тощо).